"З вишиванкою в серці Україну єднає" - народознавча година

  18 травня 2023 року в Бібліотеці сімейного читання була підготовлена книжкова виставка та проведена  народознавча година для учнів СШ №151. Провела її Дегтярьова В.А.,  розповіла дітям про вишиванку. Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. За її словами, її надихнув знайомий, який постійно носив вишиту сорочку. Того року вишиванки одягнула така велика кількість студентів, що згодом свято набуло міжнародних масштабів.

Тепер кожен свідомий українець одягає сорочку не лише на День Незалежності, але й у кожен третій четвер травня. Раніше в цей день організовували різні конкурси, до прикладу, «Найкраща вишиванка» чи «Найкраще фото у вишиванці». У зв'язку з карантином та обмеженням масових заходів, таких масштабних подій очікувати неварто.

Що цікаво, у 2015 році була започаткована акція «Подаруй вишиванку захиснику». У ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиті сорочки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі.

Історія вишивки та традиції

Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого значення вона набула в останні кілька століть. Переважно вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30−40 сорочок, середнього достатку — 50−70 сорочок, а багата — 100 і більше.

За народним повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає сильним оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали три роки.