пʼятницю, 26 листопада 2021 р.

"Світла пам'ять, вічна скорбота" - виставка-реквієм


27 листопада в Україні вшановується День пам’яті жертв голодоморів. Багато трагедій пережив український народ, але жахливішого лиха, як Голодомор 1932-1933 років, історія не знає. Голодомор – одна з найстрашніших катастроф в історії людства.


Під час вчинення особливо тяжкого злочину геноциду в 1932–1933 рр. комуністичний тоталітарний режим знищив 10 млн 500 тис. українців. Голодомор в Україні 1932-1933 років не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як це стверджували спочатку радянські, а згодом проросійські  історики. «Смерть через голод» стала наслідком цілеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом. Він став покаранням українців за їхній спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Внаслідок руйнування системи сільського господарства і сіл, спричинене примусовою колективізацією, що здійснювалося шляхом знищення української культури, мови, традицій. Шляхом штучно організованого голоду радянська влада намагалася вирішити так звану «українську проблему» за наказом Сталіна. Для своїх читачів бібліотекарі підготували тематичну книжкову виставку-реквієм "Світла пам'ять, вічна скорбота".                                                           




неділю, 21 листопада 2021 р.

«Свобода, воля, честь понад усе» - урок пам’яті

На Майдані життя б’ється серце надії!
На Майдані життя стали доньки й сини!
Україно моя, чи здобудеться мрія,
За яку свою кров ми в цей день пролили…
Оксана Шпирко 
 
Щорічно, починаючи з 2014 року, 21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи. Саме ця дата пов’язана з початком двох революцій, кожна з яких мала визначальне значення для подальших подій у нашій країні.

МАЙДАН: ВІД НЕЗАЛЕЖНОСТІ ДО СВОБОДИ 
Історична довідка
2 жовтня 1990 р. на тодішній площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) розпочалося голодування декількох десятків студентів. Їх основними вимогами були недопущення підписання нового союзного договору, повернення на територію УРСР українських солдатів і відставка голови Ради Міністрів УРСР В. Масола. За кілька днів кількість голодуючих зросла до 158 осіб, їх підтримала демократична опозиція у Верховній Раді та усі київські виші. 17 жовтня В. Масол пішов у відставку, а щодо решти вимог було ухвалено постанову Верховної Ради УРСР. Так було зроблено перший дієвий крок до набуття Україною незалежності. Ці події, що згодом отримали назву «Революція на граніті», стали першим Майданом в історії сучасної України. На той час вони не були чимось унікальним. За рік до того вже було розстріляно китайських студентів на площі Тяньаньмень (15 квітня – 4 червня 1989 р.), вже відбулися мирна Оксамитова революція у Празі (17 листопада – 29 грудня 1989 р.) і кривава Різдвяна революція в Румунії (16–25 грудня 1989 р.). Менше ніж за рік мирний виступ у Москві змусить захлинутися Серпневий путч (18–22 серпня 1991 р.). І надалі світом йшла хода «майданних» революцій – мирних і не дуже. У цьому ряду грузинська Революція троянд 2003 р. і киргизька Тюльпанова революція 2005 р., Арабська весна 2010–2011 рр. і події на площі Таксим у Стамбулі 2013 р. Але, на відміну від усіх зазначених країн, в Україні Майдан став постійним фактором новітньої історії. Невизначеність подальшого вектору цивілізаційного розвитку, постійне перебування України між диктатурою та демократією, між пострадянською імперією Кремля та Європейським союзом вільних націй, спричинила появу цього історичного феномену. Раз у раз народ був змушений вдаватися до «демократії прямої дії», щоб запобігти узурпації влади та здачі самої державної незалежності. Акція «Україна без Кучми» 2000–2001 рр., Помаранчева революція 2004 р. та, нарешті, Революція гідності 2013–2014 рр. – це найвизначніші віхи на славному шляху історії Майдану, що, напевно, й досі не може вважатися закінченою. Ці події розгорталися на тлі життя головної площі столиці як громадського та архітектурного простору, також нерозривно пов’язаного з політичною історією і цивілізаційними змінами в країні. Крім загальноісторичного, Майдан має ще й гуманітарний вимір. Під час мирних масових виступів народжувався новий громадянин України – вільний, відповідальний, толерантний. Саме учасники Майданів ставали і стають провідниками Української держави та українського суспільства на шляху до сучасної об’єднаної Європи та багатовікової Західної цивілізації.
 
  Пропонуємо вашій увазі книгу: 
 Виноградов О. Слово Майдана / Олег Виноградов. - К. : Изд. Корбуш, 2014. - 528 с. : ил. - Текст. рус., укр.
  У книзі зібрані оповіді учасників і очевидців подій, що сталися на Майдані Незалежності в Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Український письменник-фантаст Олег Виноградов представив збірник зі ста історій учасників Майдану. На сторінках – розповіді з перших вуст: як тих, хто стояв на барикадах, так і волонтерів, сотників, медпрацівників, міліціонерів, комунальників, нянь, пенсіонерів, батьків загиблих активістів, – словом, всіх, хто мав якесь відношення до тих подій. Деякі з оповідань – коротенькі монологи на три-чотири абзаци, про те, чому той чи інший герой опинився на Майдані, а деякі – на чотири-п'ять сторінок з діалогами й описом ситуацій, у які вони потрапляли. Книга майже без ілюстрацій – лише невеликі портрети оповідачів, багато з яких вирішили не називати прізвища. Всі оповідання - цікаві, відверті, емоційні і по-своєму унікальні. Кожен майданівський день, кожну подію, кожен штурм герої книги бачили по-різному.
  Спогади представників майже всіх служб, підрозділів, напрямків і рухів Майдану нададуть можливість дізнатися всю правду про революційний Майдан, а також зрозуміти думки, надії і вчинки тих, хто ціною власного життя відстоював честь України і гідність свого народу.
 
Фото з архіву бібліотеки.
Завідувач Калюжна Любов Леонтіївна проводить патріотичну годину виховання для наймолодших учнів СШ №151.

понеділок, 15 листопада 2021 р.

20 листопада відзначається Всесвітній день дитини

 

Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства. І від того, як ми їх виховуємо, які зерна добра, справедливості, мужності ми в них закладемо, залежить не тільки майбутнє нашої країни, а й майбутнє всього нашого світу.У 1954 році Генеральна Асамблея рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, дня, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. Генеральна Асамблея запропонувала урядам країн святкувати цей День.
  Фото з архіва бібліотеки.