Жінка - загадка, яку постійно намагаються відгадати поети, письменники, художники, скульптори та інші митці, описуючи її у своїх творах.
Але марно, бо жінка - вічна таємниця!
Аби в цьому переконатись пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку "Тонке мереживо жіночої душі".
Літо – це найкраща пора, коли діти мають чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та бібліотеки.
Діти з радістю обирали книжки на будь-який смак: від захоплюючих казок та фантастики до пізнавальних енциклопедій.
Ми щиро раді, що наші маленькі читачі разом з батьками розуміють цю цінність і з радістю проводять час у стінах бібліотеки.
Хороший відпочинок не обійдеться без цікавих книжок. Відпочити, а разом з тим весело та цікаво провести вільний час допоможе книжкова виставка «Подорож у книжковий світ".
В Бібліотеці сімейного читання підготували книжкову виставку "Мова - це душа народу, а народ без- мови не народ". Українська мова - єдина мова, що об'єднує всіх громадян України незалежно від їх етнічної приналежності, місця народження, ступеня зрусифікованості середовища, в якому вони зростали та формувалися, й інших факторів, що впливали та впливають на їхню мовну біографію.
76 % громадян України4 та 86 % киян2 вважають українську мову рідною. 80 % громадян вважають, що українська має бути основною в усіх сферах спілкування5. Українці визнають важливість української мови для наступних поколінь, 94 % киян з домінантною російською мовою, котрі є батьками дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, хотіли б, щоб їх діти частіше та краще говорили українською, при цьому 81 % з цих батьків уже тепер докладають до цього зусиль.
Дорогі друзі, маємо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу! Плекаймо всі разом ту мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів!
28 червня червня українці відзначають День Конституції України. Цього дня ми вшановуємо головний документ нашої країни, який визначає державний устрій країни та гарантує права громадян.
Першою українською державною збіркою законів історики вважають ухвалену в 1710 році Конституцію Пилипа Орлика.
Документ регулював відносини між гетьманом і запорізькими козаками, висловлюючи інтереси останніх. Чинності ця конституція так і не набула.
Другу в нашій історії конституцію ухвалила Центральна Рада УНР 1918 року. Головним у розробці законів був історик Михайло Грушевський. Конституція проголошувала незалежність УНР і визначала парламентський устрій держави. Незабаром після цього в країні стався переворот Скоропадського, і документ було скасовано.
Зі здобуттям незалежності з'явилася необхідність у головному зводі законів країни. Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року Верховною Радою. На документі депутати вперше склали присягу на вірність Україні.
В Бібліотеці сімейного читання предоставлено книжкову виставку "Знаємо свої права - виконуємо свої обов'язки з 26 червня по 30 червня 2024 року.
У 2024 році Україна вперше за багато років святкуватиме Купала практично одночасно з літнім сонцестоянням.
Торік українська церква перейшла на новоюліанський календар, який збігається зі світським, тож всі пов'язані з релігією свята перенеслися на 13 днів назад.
Свято Купала цього року припадає у ніч з 23 на 24 червня. Раніше ми відзначали його з 6 на 7 липня.
Купала – це одне з найстаріших та найбільш самобутніх свят в українській культурі. Головною обрядодією на Купала є стрибки через вогонь. Переважно це відбувалося уже під кінець святкувань.
Багато ритуалів свята Івана Купала тісно зв’язані з водою. Тому не дивно, що для святкування обираються місця поряд з річками, озерами та іншими водоймами. Великі натовпи людей у вечірні години святкового дня збиралися на березі місцевих водойм та розважалися до ранку.
Перший та обов’язковий обряд – купання у річці чи озері. Люди масово заходили у водойми, оскільки вважалось, що в цей день вся нечисть виходила із води, даючи змогу безпечно скупатися. Окрім того, на Івана Купала вода отримувала магічну силу. Люди вірили, що пірнувши у воду цього дня, вони отримають зцілення від своїх хвороб.
Перед початком святкування люди робили опудала Марени та Купала. Для цього використовували гілочки верби та солому. Їх прикрашали квітами, намистом тощо. Опудала треба було встановити в центрі святкового місця, щоб під час святкування водити навколо них хороводи. Образи купальських персонажів стояли аж до ранку. Під кінець святкування Марену знищували у воді чи вогнищі на знак того, що зло переможене добро.
Як і будь-яке свято з релігійним підтекстом Івана Купала має двох героїв, які воюють на боці зла і добра. Злою героїнею на 7 липня є відьма Марена, а бог Купало є уособленням добрих сил. Наші пращури вірили, що зимою на землю приходить богиня холоду та розбрату Марена. Вона є джерелом морозів, голоду та багатьох хвороб. Часто нечемних дітей лякали зимовим божеством Марою (скорочено від Марена). В деяких регіонах України її називали русалкою, яка забирала до себе людей утоплеників, існувала думка, що через неї також топилися свійські тварини.
В цей бурхливий, неспокійний час, коли наша країна живе в умовах війни, а на вулиці шумно і метушливо – у бібліотеці спокій і затишок, що допомагає людям хоч трохи відпочити душею, відволіктися від тяжких думок. Ситуація з читанням української книги в більшості публічних бібліотек кардинально змінилась. Зацікавленість українською літературою поступово зростає, читати її стає модно і українська книга набирає популярності. Для бібліотек популяризація української літератури – це звичайна, традиційна робота, яка ніколи не припиняється. Так, з метою популяризації сучасної української літератури рекомендуємо учням твори українських письменників.
Запрошуємо до бібліотеки всіх бажаючих, для вас знайдемо цікаві книжки, журнали на всі смаки. До зустрічі!
