"У ліс завітаю я знову
На тиху сердечну розмову,
Як пахне достигла суниця
І сонцем пропалена глиця.
Я чую зозулі кування, Берізок тремтливих зітхання,
Тонкі білокорі сестриці Сплели свої віти в косиці..."
Природа! З дитячих років ми звикаємо до її чарівної краси. Вона завжди чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Хлюпіт голубої води, шепіт зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим не зрівняна природа рідного краю! Один мудрець сказав: «І якщо мені іноді хочеться жити до 120 років, то тільки тому, що мало одного життя, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи – одна з найточніших ознак любові до Батьківщини».
18 травня 2017 року з метою ознайомлення учнів молодшого шкільного віку з місцевістю та краєвидами Чапаєвки, відбулося краєзнавче дозвілля
Провести пізнавально-відпочивальну екскурсію на природі запропонували дітям та вчителям бібліотекарі.
Вони підготували нові книжки та журнали для перегляду, змістовну розповідь про мальовничі куточки Чапаєвки, історію цього краю. Діти дізналися, що містечко, де вони проживають, засноване з прадавніх часів неоліту, що в архівних документах з 1602 року ця місцевість фігурує як Віта Литовська. На той час вона перебувала у складі Великого князівства Литовського.
Село було засновано монахами Видубицького монастиря, та з часом його забрав під свою власність Києво-Печерський монастир.
Був погожий, теплий літній день. Діти насолоджувались гарними краєвидами, чудовим свіжим повітрям, гралися в рухливі ігри, навіть хлопчики... ловили рибу.
А дівчатка разом з бібліотекарем, плели віночки заплітали косички, ділилися дівочими таємницями!
Провести пізнавально-відпочивальну екскурсію на природі запропонували дітям та вчителям бібліотекарі.
Вони підготували нові книжки та журнали для перегляду, змістовну розповідь про мальовничі куточки Чапаєвки, історію цього краю. Діти дізналися, що містечко, де вони проживають, засноване з прадавніх часів неоліту, що в архівних документах з 1602 року ця місцевість фігурує як Віта Литовська. На той час вона перебувала у складі Великого князівства Литовського.
Село було засновано монахами Видубицького монастиря, та з часом його забрав під свою власність Києво-Печерський монастир.
Населення Віти Литовської складалось з селян та солдатів, що вийшли у відставку. Село знаходилось в межах державного Трипільсько-Литовського лісництва. Сучасна назва "Чапаєвка" існує з 1957 року.
Був погожий, теплий літній день. Діти насолоджувались гарними краєвидами, чудовим свіжим повітрям, гралися в рухливі ігри, навіть хлопчики... ловили рибу.
А дівчатка разом з бібліотекарем, плели віночки заплітали косички, ділилися дівочими таємницями!
Веселі, задоволені та засмаглі діти поверталися додому!