понеділок, 25 січня 2021 р.

«Червона калина на білому снігу»

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами 103 рік тому.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Ви за свободу гинули без скарги
Серед пожеж і руїн.
Вічна вам пам’ять, вічна вам слава
І наш доземний уклін.




середа, 20 січня 2021 р.

"Тетяна всіх студентів знає І їх завжди оберігає!"

Свята Тетяна – покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім'я Таня / фото puzzleit.ru
Тетяна -  покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім'я Таня

Щорічно Тетянин день в Україні святкують 25 січня, також у цей день прийнято святкувати день студента, адже Тетяна в свій час була покровителькою студентства.
День Тетяни : історія свята

За переказами, язичники піддавали юну римську християнку Тетяну страшним тортурам, але на ранок її рани гоїлися. Язичники били дівчину залізними палицями, кинули на арену до голодного лева, який не розірвав її, а покірно лизав ноги, намагалися спалити, але на тілі Тетяни не залишалося ніяких слідів тортур.
Після цього було ухвалено рішення вбити її з допомогою усікновення мечем. День смерті мучениці 25 січня став Тетяниним днем.
Мощі (десниця) святої Тетяни перебувають у Свято-Успенському Псково-Печерському монастирі.
Свята Тетяна – покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім'я Таня. Вона допомагає в навчанні. У неї просять ясного розуму і доброї пам'яті.
25 січня - Тетянин день: традиції свята
У цей день прийнято ставити свічки у церкві за успіхи у навчанні. Дівчата в цей день майстрували невеликі волоті з ганчірок і пір'я.



неділя, 17 січня 2021 р.

"Соборна Україна - єдина Україна"

Інформаційні матеріали до Дня Соборності України-2020 Енергодарська Міська  Рада


22 січня 2021 року в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.
Офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Також цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.
Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких, відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей.
До Дня Соборності у Києві відбудеться традиційна акція «Живий ланцюг Соборності», у ході якої учасники об’єднають береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона. Такі ж акції та різні урочистості проходять у багатьох містах нашої країни.
День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!
Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм. Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!

субота, 16 січня 2021 р.

"Ми щохвилини були готові до смерті..."

«Аеропорт був буфером між двома світами»

В Україні сьогодні, 16 січня, відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам’яті "кіборгів" було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт. Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики. За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України. У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші. У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналу ДАП загинуло 58 кіборгів, тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони. Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких - посмертно.

пʼятниця, 15 січня 2021 р.

«Христос хрестився!»


 Різдвяно-новорічний період завершувався святом Водосвяття. Його ще називають Водохреща, Хрещення, Ордань, Богоявлення господнє. Цей звичай прийшов до нас на Україну разом із християнством і став традиційним святом нашого народу. Вечір напередодні Хрещення називається другий Свят-вечір або "Голодна кутя". Ця назва пішла від того, що доти, доки не посвятять воду, люди не їли. Надвечір ішли до церкви, де святили воду. Свяченою водою господар кропив всіх членів сім'ї, хату, подвір'я, криницю, свійських тварин, окрім курей і свиней, малював хрести крейдою на дверях, воротях, господарських будівлях, аби залякати нечисту силу. Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. Вечеряли пісними стравами: сюди входили кутя, узвар, пироги, вареники з капустою, голубці, смажена риба та ін... Після вечері діти проганяли кутю, б'ючи знадвору палицями в причілок хати, по пустих посудинах, по воротах, примовляючи: ай, кутя, із покуття,А узвар - на базар, Паляниці, лишайтесь па полиці, а дідух на теплий дух щоб покинути кожух. Як стемніє, виносять і спалюють "дідух"(святковий сніп із пшениці, жита чи вівса), пускають його на теплий дух. Таким способом селяни намагалися прогнати зиму і покликати весну. Попіл з «дідуха» дівчата згрібали і відносили на город, «щоб огірки родили». Свято Водохреща відбувалося 19 січня на річці або біля криниці. Напередодні чоловіки вирубували на льоду великий хрест, обливали його червоним буряковим соком. Тут відбувалася Божа служба. Кульмінаційним моментом свята було занурення священником хреста у воду. З цього часу вода вважалася освяченою. Парубки в цей час випускали голубів у небо, а чоловіки - стріляли з рушниць: давали звістку Богу, що його син Ісус охрещений. Освячена вода вважалася цілющою. Люди набирали її у глечики і берегли цілий рік, ласкаво називаючи її водичкою-йорданичкою, бо це була жива вода, яка приносила здоров'я і красу. Нею напували хворих, змазували хворі місця, лікували дитячий переляк, кропили від злих духів хати та ін. Потім найсміливіші юнаки купалися в ополонці. За народними уявленнями, цим вони могли оберегти себе протягом року від різних хвороб. По обіді молодь гуляла, каталась на конях, проводила кулачні бої…Існує багато прикмет, пов'язаних з Водохрещам, якщо на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день тижня, на який випадає свято (середа, четвер…) треба сіяти пшеницю: “вродить, як чай!”. Якщо на Водохреща день ясний, сонячний, то хліба в цьому році будуть чисті. Якщо ж день хмарний – у хліба буде багато “сажки”. Йде лапатий сніг – на врожай. Під час освячення води йде сніг – добре роїтимуться бджоли. Бібліотекарі підготували тематичну поличку про свято Водохреща.