неділя, 31 травня 2020 р.

«Ми діти твої, рідна земле»

 Щорічно 1 червня в Україні та ще в понад 60 країнах відзначають Міжнародний день
захисту дітей. У багатьох це свято асоціюється з початком літніх канікул, морозивом і веселощами, однак ця дата має не тільки розважальний підтекст.

 

День захисту дітей бере свій початок з 1 червня 1925 року. Саме цього дня відбулося дві події, які і стали визначальними при виборі дати свята: в Женеві відбулася перша міжнародна конференція, під час якої обговорювалися проблеми дітей, а генконсул Китаю в Сан-Франциско зібрав у місті групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе - свято, яке символізує початок літа.
Офіційно Міжнародний день захисту дітей засновано в 1949 році. Саме тоді у Парижі відбулася спеціальна сесія Міжнародної демократичної федерації жінок, на якій і було ухвалено рішення заснувати міжнародний День захисту дітей. Це було зумовлено тим, що після Другої світової війни багато неповнолітніх по всьому світу залишилися сиротами, без даху над головою, їжі і з різними захворюваннями.

День захисту дітейФото з відкритих джерел
Відзначати свято почали з 1950 року, тоді урочисті заходи відбулися в 51 країні. А вже в 1989 році ООН представила Конвенцію з прав дитини.
Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини в 1991 році, проте відзначати свято почала з 1998 року – після підписання 30 травня президентом Леонідом Кучмою указу "Про день захисту дітей". У нашій країні це свято не є вихідним днем, окрім випадків, коли День захисту дітей припадає на суботу або неділю.
Цікаво, що з 2013 року за ініціативою ООН цього дня відзначають ще одне сімейне свято – Всесвітній день батьків. А з 2001 року (за пропозицією Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН) відзначається також Всесвітній день молока.

Символіка свята

Малюнки дітей, до Міжнародного дня захисту дітей надала вчителька школи  151 Глущенко Жанна Вікторівна. Дякуємо!

Немає опису світлини.
Зображення може містити: у приміщенні

середа, 27 травня 2020 р.

"Про історію столиці знати кожному годиться" - інформаційна довідка


День Києва 2020:
історія свята
Цьогоріч день Києва в Україні пройде без масового святкування. Традиційно День Києва відзначається в останні вихідні травня. У 2020 році свято випадає на 30 і 31 травня, але урочистої регати, вернісажів на Андріївському узвозі, концертів і масових гулянь не буде через за карантинні обмеження.  
Варіант перенесення свята на іншу дату також не розглядається. Вперше День Києва відсвяткували в кінці травня 1982 року. Урочисте свято було пов’язане зі святкуванням 1500-річчя Києва. Однак в наступні кілька років День Києва не відзначали.  Пізніше було вирішено влаштувати святкування в кінці травня, коли Київ наповнений яскравими квітом каштанів і теплого сонячного проміння. З 1987 року у цей день проводяться концерти та масові гуляння на головній площі країни – Майдані Незалежності, а також вітрильна регата, благодійний захід "Пробіг під каштанами". Раніше влаштовували яскраві салюти, але з 19 грудня 2019 року Київрада заборонила проведення феєрверків, салютів та інших видовищних заходів з використанням піротехніки до закінчення війни на сході України. Це особливий день як для киян, так і для всіх українців.
Каштаны в жизни Киева: от монастырей до песен и сладостей

понеділок, 25 травня 2020 р.

"Кіборги" Донецького аеропорту

Оборона Донецького аеропорту, яка стала символом незламності та мужності українських військових, тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російських окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі. Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удару по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону. 
Після бою 26 травня 2014 року все літо в аеропорту не відбувалося значних сутичок, проте з вересня 2014 року розпочалися важкі бої. Бої за Донецький аеропорт тривали з вересня 2014 року до 22 січня 2015 року і стали одними з найзапекліших у війні на сході України. Бої розгорнулися між українськими військами і бійцями добровольчих формувань з однієї сторони та силами проросійських збройних угрупувань російських і окупаційних військ з іншої за контроль над Донецьким міжнародним аеропортом. Українські військовики утримували старий та новий термінали аеропорту, опорним пунктом українських сил було селище Піски - через нього захисникам аеропорту поставляли провізію та боєприпаси, через нього здійснювалася ротація бійців. У цьому ж селищі була розгорнута артилерія вогневої підтримки. Проросійські сили атакували аеропорт з прилеглого Київського району м. Донецьк, з території монастиря на півдні та с. Спартак на сході. Проросійські сили здійснювали систематичні штурми терміналів, займаючи нові позиції, втрачаючи їх та знову готуючи штурми. Внаслідок боїв руйнувалася інфраструктура аеропорту - у грудні 2014 року значних руйнувань зазнав старий термінал, 13 січня 2015 року остаточно впала диспетчерська вежа, яку утримували українські бійці. У новому терміналі бої точилися за різні його поверхи - на фінальних етапах битви українські вояки утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. 20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал, бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася, ховаючи під собою українських захисників. 22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу, проте багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону. Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні. За час боїв українська армія вибудувала оборону, створивши лінію укріплень навколо злітної смуги по периметру навколишніх сіл – у Пісках, Водяному, Опитному, біля вентиляційного стволу шахти Бутівки. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників Донецького аеропорту назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.
 Руїни Донецького аеропорту.


вівторок, 19 травня 2020 р.

"Вишиванку одягай – Україну кохай!"

Щорічно День вишиванки відзначають в третій четвер травня. В цьому році він відбудеться 21 травня. Останнім часом вишиванка стала своєрідним символом патріотизму і любові до своєї країни. Багато її люблять за стильність і унікальність, адже кожен вишитий на ній візерунок має свій символ і значення. Це свято виникло у Чернівцях в 2006 році. Його ініціатор - письменник, журналіст Леся Воронюк, яка будучи студенткою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, запропонувала ідею акції. Її підтримали інші студенти й викладачі і одяглися відповідно. У перший рік учасників флешмобу було небагато, але з кожним роком День вишиванки набуває все більшої популярності, і в цей день надягають український традиційний одяг все більше людей не тільки в нашій країні, а й у всьому світі. У багатьох містах, маленьких і великих, у цей день проводять марші і паради вишиванок. 21 травня у вишиванку вбираються не тільки люди, а навіть пам'ятники.
Традиція вишивати сорочки різнокольоровими нитками та візерунками має багатовікову історію. В основному вишивали дівчата, готуючи собі придане до весілля. й несли в собі магічний сенс. Не секрет, що магія завжди була, є і буде частиною культури українського народу. Це видно з пісень, у яких є слова «кого любила – причарувала».
«Вишиванка була для наших предків не просто одягом, а свого роду сакральним оберегом, який захищав від бід, хвороб, заздрості та всякого роду негативної енергетики», – розповіла карпатська мольфарка Магдалена Мачіовськи. У 2014 році свято відзначали, крім України, вже у восьми країнах світу: США, Канаді, Німеччині, Італії, Франції, Португалії, Румунії, і навіть у Росії, незважаючи на анексію Криму і розв’язану Кремлем агресію на Донбасі. З початком бойових дій на Сході України вишиванки регулярно дарують українським захисникам. На сьогодні географія свята охоплює понад 50 країн.

  Фото з архіву бібліотеки. 2017 рік.


 
Ми вбираємось в вишиванки не тільки для краси, а ще й для того, щоб зберегти наш рід. А головне – показати всьому світу, що є така країна – Україна, яка має свою національну культуру, звичаї, традиції, історію.

неділя, 17 травня 2020 р.

До Дня пам′яті жертв депортації кримськотатарського народу


Україна пам'ятає трагедію 1944 року і не допустить повторення ...
18 травня вшановують пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Депортація кримськотатарського населення розпочалася 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. За 2 дні було виселено 180014 осіб. Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу (болгар, вірмен, німців, греків та ін.) склала 200 тис. осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Відразу після перемоги над нацизмом, у 1945 – 1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 демобілізованих з лав Радянської армії кримських татар. Навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. У 1946 році Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, історичну пам’ять про кримську державність та кримських татар було знівельовано. Перебуваючи у складі Російської Федерації, Кримська область залишалася в економічному просторі України. Тож у 1954 році, враховуючи спільність економіки, територіальну близькість, тісні господарські й культурні зв'язки між Кримом та Україною, Верховною Радою СРСР , відповідно до радянського законодавства, було прийнято закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР». Подію приурочили до 300-річчя Переяславської ради. 1989 року Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав». Україна ніколи не відмовлялася від визнання актів органів колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих. З часу проголошення незалежності 1991 року взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян, включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. Українська держава визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі суверенної і незалежної України. У березні 2014 року Росія анексувала Крим. Ці її дії визнано незаконними Генеральною Асамблеею ООН. В умовах, коли Україна не може прямо впливати на ситуацію на півострові, до вирішення проблемних питань залучаються міжнародні, громадські та волонтерські організації, які працюють у царині захисту прав людини, аби належним чином забезпечити безпеку кримських татар на півострові. 

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

"Європа багатолика, єдина, близька, велика"


16 травня - День Європи в Україні

З 2003року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана. 9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі. Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи». У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. До речі, у 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи. В 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня.Нарешті, так само, як і Європа, ми хочемо жити в мирі і добросусідстві, віримо, що економічна інтеграція – найдієвіший засіб стримування війни. Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а і за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.
Фото 2018 рік.

пʼятниця, 8 травня 2020 р.

Картинки до Дня родини
Усе бере від Матері початок …

Матуся наша – ангел на землі!
Щороку, чудовими травневими днями, коли все довкола буяє та квітує, в усьому світі відзначаються два найпрекрасніших родинних свята - День Матері та Міжнародний день сім’ї. Такий гармонійний збіг є глибоко символічним. Сім’я, родина, рід… До цих головних надбань людського суспільства ми, українці, завжди ставилися й ставимося з особливою святістю та повагою. Адже саме в родині ми черпаємо духовні сили, наснагу та оптимізм, у родині відчуваємо, що таке справжнє щастя, любов, душевний затишок і добро.
Берегинею усього цього була й залишається мудра Жінка-мати. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найдорожчим, найближчим і найдобрішим, а наша любов до неї – вічна та безмежна.
День матері та День сім’ї – зворушливі для кожного серця свята, тому що кожний з нас з дитинства несе в душі єдиний неповторний образ своєї мами, яка завжди зрозуміє, пробачить, завжди пожаліє і буде щиро любити свою дитину.
Міцна родина, віра в Бога, повага до матері та батька – споконвічні цінності українського народу! Дружна сім’я є головною складовою частиною життя та успішності кожної людини.

середа, 6 травня 2020 р.

8 травня День пам'яті та примирення 08.05.19 - новини України
День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.
Шана за подвиг, вдячність за мир !
У травні, у дні весняного буйноцвіття приходить до нас свято Перемоги, свято «зі сльозами на очах» ...
Свято Перемоги – особливе свято – величне, вистраждане… Подвиг героїв – переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країн Європи.
Щиросердно вітаємо із Днем Перемоги над нацизмом у Європі та 75-ї річниці завершення Другої світової війни – священним святом народної мужності і звитяги ! Віддаємо велику шану ветеранам всіх фронтів, учасникам українського визвольного руху, який став вагомою частинкою загальноєвропейського поступу. Народи Європи дружно повстали проти фашистських загарбників й перемогли ворога, адже боролися заради волі й незалежності – захищали свою родину, свій дім, свою землю, свою рідну країну.
Велика ціна цієї перемоги – це мільйони загиблих та мільйони поранених, а скільки загиблих від тяжких ран в повоєнні роки, а мільйони зламаних людських долів…
Відламки тих страшних подій й досі – протягом десятиріч ранять душі й серця наших людей, а події тої жахливої війни назавжди залишаться незагойною раною для теперішніх та майбутніх поколінь, болючим шрамом нашої пам’яті.
Ми у вічному боргу перед ветеранами за їхню обірвану війною юність, за невичерпну силу духу, за прояви незбагненної мужності, свідому самопожертву заради життя на землі.
Ми щиросердно дякуємо живих ветеранів Великої Вітчизняної війни за стійкість, за мужність, пишаємось їх подвигами.
Події тих страшних днів не повинні згаснути в пам’яті народу, ми вшановуємо світлу пам’ять героїв, які віддали життя, низько схиляємо голови, пам’ять про них назавжди залишиться в серцях багатьох поколінь, яку нащадки несуть у вічність.
А ми, могутньою силою слова, безмежною силою інформації доносимо до умів та сердець наших відвідувачів книгозбірень величний подвиг українського народу у Великій Вітчизняній війні та визвольній місії народів Європи.
Нехай мир та злагода завжди панують у наших душах і серцях, нехай світлі травневі свята, присвячені пам’ятним датам історичних подій Другої світової війни, зокрема 8 та 9 травня 2020 року – 75-й річниці Перемоги над нацизмом у Європі, Дню пам’яті й примирення та Дню Перемоги і наші щирі всім побажання додадуть всім нам нових сил та натхнення для побудови сучасної європейської держави – України !
Фото з архіву бібліотеки 2018 рік.

Ці книги є в нашій бібліотеці. Пропонуємо для сімейного читання

Почему стоит почитать именно эти книги по маркетингу — советы ...

100 найкращих шедеврів української літератури!
Пропонуємо вашій увазі добірку 100 кращих творів написаних українськими письменниками, за версією читачів LiveLib.


1. “Тореадори з Васюківки”, автор Всеволод Нестайко;
2. “Кайдашева сім’я”, автор Іван Нечуй-Левицький;
3. “Лісова пісня”, автор Леся Українка;
4. “Тигролови”, автор Багряний Іван;
5. “Жовтий князь”, автор Василь Барка;
6. “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, автор Панас Мирний;
7. “Тіні забутих предків”, Михайло Коцюбинський;
8. “Я (Романтика)”, автор Микола Хвильовий;
9. “За двома зайцями”, автор Михайло Старицький;
10. “Енеїда”, автор Іван Котляревський;
11. “Мисливськi усмiшки" та інші оповідання”, автор Остап Вишня;
12. “Україна в огні”, автор Олександр Довженко;
13. “Повія”, автор Панас Мирний;
14. “Маруся”, автор Григорій Квітка-Основ’яненко;
15. “Берестечко”, автор Ліна Костенко;
16. “Марія”, автор Улас Самчук;
17. “Украдене щастя”, автор Іван Франко;
18. “Цвіт яблуні”, автор Михайло Коцюбинський;
19. “Людина”, автор Ольга Кобилянська;
20. “Царівна”, автор Ольга Кобилянська;
21. “Роксолана”, автор Павло Загребельний;
22. “Любіть Україну”, автор Володимир Сосюра;
23. “Зів’яле листя”, автор Іван Франко;
24. “Собор”, автор Олесь Гончар;
25. “Маруся Чурай”, автор Ліна Костенко;
26. “Intermezzo" автор Михайло Коцюбинський;
27. “Камінний хрест”, автор Василь Стефаник;
28. “Зачарована Десна”, автор Олександр Довженко;
29. “Мина Мазайло”, автор Микола Куліш;
30. “Микола Джеря”, автор Іван Нечуй-Левицький;
31. “Хазяїн” , автор Іван Карпенко-Карий;
32. “Сто тисяч” , автор Іван Карпенко-Карий;
33. “Перехресні стежки” , автор Іван Франко;
34. “Бояриня” , автор Леся Українка;
35. “Сватання на Гончарівці” , автор Григорій Квітка-Основ’яненко;
36. “Прапороносці” , автор Олесь Гончар;
37. “Кобзар”, автор Тарас Шевченко;
38. “Чорна Рада” , автор Пантелеймон Куліш;
39. “Місто” , автор Валер’ян Підмогильний;
40. “Тронка” , автор Олесь Гончар;
41. “Захар Беркут” , автор Іван Франко;
42. “Дорогою ціною” , автор Михайло Коцюбинський;
43. “Федько-халамидник” , автор Володимир Винниченко;
44. “Три зозулі з поклоном” , автор Григір Тютюнник;
45. “Москаль-чарівник” , автор Іван Котляревський;
46. “На камені” , автор Михайло Коцюбинський;
47. “В неділю рано зілля копала…” , автор Ольга Кобилянська;
48. “Мойсей” , автор Іван Франко;
49. “Третя рота” , автор Володимир Сосюра;
50. “Вибрані твори” Василь Стус;
51. “Чорнобильська Мадонна” , автор Іван Драч;
52. “Засвідчую життя” , автор Павличко Дмитро;
53. “Записки українського самашедшого” , автор Ліна Костенко;
54. “Євпраксія” , автор Павло Загребельний;
55. “П’єси: Народний Малахій, Маклена Граса, Патетична соната” , автор Микола Куліш;
56. “Не судилося” , автор Михайло Старицький;
57. “Оргія” , автор Леся Українка;
58. “Климко” , автор Григір Тютюнник;
59. “Назар Стодоля” , автор Тарас Шевченко;
60. “Мартин Боруля” , автор Іван Карпенко-Карий;
61. “Земля” , автор Ольга Кобилянська;
62. “Вершники” , автор Юрій Яновський;
62. “Поза межами болю” , автор Осип Турянський;
63. “Дім на горі” , автор Валерій Шевчук;
64. “Диво” , автор Павло Загребельний;
65. “Конотопська відьма” , автор Григорій Квітка-Основ’яненко;
66. “Інститутка” , автор Марко Вовчок;
67. “Облога Буші” , автор Михайло Старицький;
68. “Каторжна” , автор Борис Грінченко;
69. “Одержима” , автор Леся Українка;
70. “Новина” , автор Василь Стефаник;
71. “В житах” , автор Григорій Косинка;
72. “За мить щастя” , автор Олесь Гончар;
73. “Сад Гетсиманський” , автор Іван Багряний;
74. “Огненне коло” , автор Іван Багряний;
75. “Борислав сміється” , автор Іван Франко;
76. “Харитя” , автор Михайло Коцюбинський;
77. “Князь Єремія Вишневецький” , автор Іван Нечуй-Левицький;
78. “Сойчине Крило” , автор Іван Франко;
79. “Вибране” , автор Василь Симоненко;
80. “Сонячні кларнети” , автор Павло Тичина;
81. “Хмари” , автор Іван Нечуй-Левицький;
82. “Поезії” , автор Микола Вороний;
83. “Вибране” , автор Олександр Олесь;
84. “Замість сонетів і октав” , автор Павло Тичина;
85. “Вибрані твори” , автор Михайль Семенко;
86. “Камена” , автор Микола Зеров;
87. “Вибрані поезії” , автор Максим Рильский;
88. “Книга Лева” , автор Богдан-Ігор Антонич;
89. “Зелена Євангелія” , автор Богдан-Ігор Антонич;
90. “Палімпсест” , автор Василь Стус;
91. “Лист до калини” , автор Іван Драч;
92. “Тиша і грім” , автор Василь Симоненко;
93. “Вибране” , автор Ліна Костенко;
94. “Лель і Полель” , автор Іван Франко;
95. “Сонячна машина” , автор Володимир Винниченко;
96. “Сердешна Оксана” , автор Григорій Квітка-Основ’яненко;
97. “Лялечка” , автор Михайло Коцюбинський;
98. “Тарас Бульба”, автор Микола Гоголь;
99. “Вечори на хуторі біля Диканьки” , автор Микола Гоголь

100. "Сорочинський ярмарок", автор Микола Гоголь
ТОП-100 лучших шедевров украинской литературы (список ...
 

пʼятниця, 1 травня 2020 р.

Конвалія – ніжна чарівність весни - інформаційна довідка

Конвалія травнева – опис, вирощування і догляд у саду

Конвалія травнева - опис, вирощування і догляд у саду
Конвалія – надзвичайно красива, кореневищна рослина. Цінується за красу дрібних дзвоникоподібних квіток, зібраних у поникле суцвіття, що володіє сильним ароматом. Забарвлення пелюсток конвалії залежить від сорту, однак найчастіше пелюстки білі. Суцвіття конвалії розташовані на довгому тонкому квітконосі. Квіти конвалій розпускаються на початку, або в середині травня, в залежності від погодних умов. Не менш красиві гладкі листя конвалії, що мають широколистяну форму і пофарбовані в темно-зелений колір, на листовій пластинці іноді виразно видно жилки. У культурі найбільш часто можна зустріти конвалію травневу.
Конвалія травнева (C. majalis) – трав’яниста багаторічна рослина. Кореневище конвалії повзуче, листки широкі, яйцеподібні, темно-зелені, блискучі. Квітки дрібні, з сильним запахом, витончені, пелюстки білі. Після закінчення періоду цвітіння з’являються плоди конвалії – дрібні червоні ягоди.
Квіти конвалій ростуть на тінистих або наполовину затінених ділянках. Вирощування їх в густій тіні небажане, може скорочуватися кількість квіток.
На фото конвалія травнева, або ще звичайна.
Конвалія травнева.

Застосування конвалії

Конвалію в саду використовують для посадки на квітниках з іншими весняними квітами. Всі частини конвалії отруйні, тому її потрібно захистити від дітей.
Незважаючи на гадану крихкість, квіти конвалій досить витривалі і довго зберігають свіжість у воді. Саме тому їх часто використовують для декорування житлових приміщень. Сильний аромат крихітних квіток може викликати головний біль, тому приміщення, в якому знаходиться букетик конвалій, необхідно регулярно провітрювати.
Крім того, конвалія – лікарська рослина, що використовується в народній медицині. Як засіб, що зміцнює серцево-судинну систему, застосовують настоянку з квіток, листя і стебел.

Догляд, розмноження і шкідники конвалій

У догляді конвалія не вибаглива, все таки – це лісова квітка, отже і в саду для вирощування потрібно підібрати чи створити схожі умови до лісових.
В період активної вегетації ґрунт повинен бути постійно злегка вологим. Тому в суху весну необхідний полив. Бажані періодичні підживлення органічними добривами. Конвалія – рослина морозостійка, зимового укриття не вимагає. Без пересадки конвалія здатна рости на одному місці до десяти років.
Найчастіше конвалії садові розмножують відрізками кореневищ навесні або восени. Насіннєвий спосіб використовується значно рідше. Висівають насіння квіток восени на обране і оброблене місце. Перед посадкою ґрунт слід глибоко опрацювати і дренувати.
Конвалія також відома, як вигонкова рослина. Для вигонки конвалій кореневища викопують з ґрунту у вересні і зберігають в ящиках з торфом або піском в прохолодному приміщенні. На початку грудня їх висаджують у горщики з легким поживним субстратом. Ємності з посадженими кореневищами заносять у теплу кімнату з температурою 20-24 градусів і поливають. Через один місяць з’являються паростки, а на початку лютого рослини починають цвісти.  
У лісі рвати конвалії заборонено,  рослини внесені в "червону книгу" рідкісних рослин . Також заборонена торгівля цими квітами.