"Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять..." - урок пам'яті

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Афганська війна належить до тих подій 20-го століття, які ще не знайшли свого повного та об’єктивного висвітлення та аналізу. Вона залишається «білою плямою» новітньої історії.
15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок. Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - «Мамо, я живий...».
Правда про Афганську війну… Вона різна. Нерідко хвороблива й гірка.
Афганська війна… Брудна, неоголошена.… А хіба війни можуть бути чистими? Кожна несе смерть, інвалідність, одягає в жалість тисячі сердець, материнських сердець. У війни холодні очі… У війни свій рахунок, своя безжалісна арифметика…

15 лютого - особливий день для афганців, цього дня закінчилась війна. Щороку воїни-інтернаціоналісти відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. В цей день бібліотекарі провели для учнів СШ 151 урок пам'яті "Афганістан - мій біль, моя пекуча пам'ять..."