" Книга - мудрість віків"

Крилаті цитати про книги варто час від часу перечитувати самому, а ще – обов’язково показати їх своїм дітям. Цінуйте хороші книги і читайте їх із задоволенням і користю!

"Одні книги змушують нас мріяти, інші занурюють у дійсність, але всі вони пройняті найголовнішим для автора – щирістю" П. Коельо 

«Книги – не мертві речі, а істоти, що містять у собі насіння життя. В них – чистісінька енергія і екстракт того живого розуму, що їх створив» Д.Мільтон 

«Ти ще не знаєш, що то за втіха ті книжки! Там цілий мир, вищий, кращий від цього, в якому ми барахтаємося, мов свині в барлозі» П. Мирний 

«Книга – ніби казкова лампа, що дарує людині світло на далеких і темних дорогах життя» А. Упіт 

«Нехай думки, укладені в книгах, будуть твоїм основним капіталом, а думки, які виникнуть у тебе самого – відсотками з нього» Фома Аквінський 

«Книги – морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить» І. Франко 

«Моя батьківщина там, де моя бібліотека» Еразм Роттердамський 

«Книги дали мені більше, ніж люди. Спогад про людину завжди блідне перед спогадом про книгу» М. Цвєтаєва 

«Заняття з книгами – юність живлять, старість звеселяють, щастя прикрашають, в нещасті надають притулок і розраду, вдома радують, поза домом – не заважають…» Марк Тулій Цицерон 

«Дивною і ненатуральною здається людина, яка існує без книги» Т. Шевченко 

«Три найсмачніші запахи? Запах гарячої кави, свіжої випічки і сторінок нової книги» Н. Ясмінська 

«Шелестіння сторінок в тиші бібліотек – це найчудовіший звук, який я коли-небудь чув» Л. Касіль 

«Що за насолода знаходитися в хорошій бібліотеці! Дивитися на книги – це вже щастя» Ч. Лем 

«Хороша та книга, яку відкриваєш – смакуючи, а закриваєш — збагатившись» А. Олкотт 

«Якщо при зіткненні книги з головою лунає порожній звук, в цьому не завжди винна книга» Г. Ліхтенберг 

«Книга домчить до будь-яких берегів» Ч. Діккенс 

«Без книг, як без повітря, людина жити не може» С. Корольов 

«Мені завжди цікаво, що читають люди. За книгами про них можна дізнатися не менше, ніж за вмістом домашньої аптечки. Тільки ритися в ліках господаря завжди вважалося поганим тоном» С. Кінг 

«Коли читаєш розумні слова інших, в голову приходять власні розумні думки» М. Лашков

«Немає кращого засобу для освіження розуму, як читання давніх класиків; варто взяти якогось з них у руки, хоча б на півгодини, – зараз же відчуваєш себе освіженим, полегшеним і очищеним.

Птахи взимку - пізнавально-виховна година

На вулицях панує чарівниця-зима, падає блискучий сніжок, одягаючи все навкруги у білі шати. Для багатьох людей зима - улюблена пора року, але для наших маленьких пернатих друзів вона є складною і випробувальною. На прохання вчительки 1-А класу Бондаренко Оксани Анатоліївни завідувач бібліотеки Любов Калюжна підготувала і провела 4 лютого 2021 року пізнавально-виховну годину "Птахи взимку" для наймолодших учнів СШ №151. Розпочала вона своє спілкування з загадки: "Прилетіли гості, сіли на помості. Без сокири, без лопати збудували собі хати (Птахи)". Птахи - це окраса нашої природи і довкілля. Вони наші помічники, захисники наших лісів, полів, городів від шкідників. Деякі птахи відлітають у теплі краї, а от доля міських птахів багато в чому залежить від доброти та милосердя людей, від нас з вами, дорогі діти. Птахів можна поділити на дві групи: перелітних і осілих. Пташки, які на зиму покидають свій рідний край, називають перелітними. Причиною відльоту є не холод, а голод. Зникають комахи, трав’янисті рослини в’януть, водойми замерзають. Основна проблема для перелітних в тому, що з похолоданням зникає доступ до їжі і води. А ті птахи, які живляться і комахами, і плодами та насінням рослин, залишаються зимувати у нас, бо можуть знаходити собі корм і переносять холодну пору не так важко. Вони називаються осілими. Взимку вони переселяються ближче до людей і потребують нашої допомоги. Птахів потрібно любити і берегти не лише тому, що вони корисні, але й тому, що вони веселі, красиві, гарні й самою своєю присутністю та поведінкою прикрашають і оживляють сади і ліси. Крім того багато птахів чудово співає, викликаючи у людей добрий, радісний настрій.

Вчитель 1-А класу - Бондаренко О. А.

 

І, наостанок, пропонуємо вам переглянути мультфільм про пташок.

"Допоможи пташині взимку" - виховний захід

"Вони летять, вертаються додому. 

Бо знову зарум'янилась весна. 

Вони шукають стежечку знайому, 

І лине в небі пісня голосна."

Пташки – наші найменші друзі і невід’ємна часточка природи. Вони прикрашають діброви і сади, тішать нас своїм чарівним співом. Їх весела дзвінка пісня , яскраве забарвлення оживляють природу і звеселяють наші серця, додають нам бадьорості і радості. Ось і наша бібліотека долучилася до учнів 3-Б класу СШ №151 (вчителька Глущенко Ж. В.) і 2 лютого 2021 року  завідувач бібліотеки сімейного читання Любов Леонтіївна Калюжна провела для них пізнавально-виховний захід "Допоможи пташині взимку". 

Вона розповіла, що деякі птахи стали у людей символами: лебідь – символ вірності і любові, ворона і сова – символ мудрості, голуб – символ миру. А чи знаєте ви, що багатьом пташкам в різних країнах побудували пам'ятники? 

   - Горобцям – у Бостоні (США) за врятування від гусені, яка загрожувала врожаю. 

- Гусям – у Римі, за те, що врятували місто від ворога, зчинивши галас і цим попередили мешканців. 

- Голубам – у Парижі, за те, що принесли звістку про аварію англійського підводного човна під час Другої світової війни. 

Пам'ятники птахам: в Америці – чайкам, у США – горобцю, у Франції – голубам, у Італії – гусям, в Японії – лебедю, у Канаді – казарці. Зі свого боку діти підготували малюнки про птахів. Зима – важка пора для пернатих, тому варто їм допомогти перезимувати. Бібліотекар розповіла, що кількість зниклих видів обчислюється сотнями, а повне знищення птахів може спричинити за собою непередбачувані наслідки для людства. Тому головною метою проведеного заходу є збереження видового різноманіття та чисельності пернатих. На допомогу маленьким пернатим друзям прийшли учні, які в зимовий період підгодовували птахів, виготовляли годівниці, зроблені власноруч і розмістили їх на деревах на шкільному подвір'ї. 

"Годівничку змайстрував - пташечок нагодував!".

          

*****************

Зимові птахи України. (Інформація для ознайомлення)                                

Важко доводиться птахам узимку. Адже страшнішим за люті морози для них є голод. Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Проте взимку не завжди їй вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.

Снігурі. Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини.

Горобчики. Хоча горобчики і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються горобчики насінням, зерном, хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.

Дятли. Цікаво спостерігати за зимівлею дятлів. Вони можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують в дуплах, які самі й видовбують. Зазвичай, дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Сойки. Ці красиві птахи теж завчасно готуються до зими. Раціон сойки дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями. Ще восени сойки шукають жолуді і ховають у дуплах дерев, між корінням, під пеньками. Причому ховають лише відбірні жолуді, тому нерідко весною вони проростають. Завдяки хорошій пам’яті ці птахи з легкістю знаходять свої схованки.

Омелюхи. Ці птахи прилітають до нас в Україну з півночі: тайги та лісотундри. Живуть переважно у лісах. До населених пунктів не прилітають і не наближаються. Тому їх можна побачити лише далеко від "цивілізації". Годуються ягодами та омелею. Прилітають перші омелюхи до нас наприкінці листопада, на початку грудня. Зимують до середини квітня - початку травня. Потім відлітають назад на північ.

Щиглики. Зимують у ярах та на узліссі. Взимку, переважно харчуються зерном, тому їх часто можна зустріти на подвір'ї будинків, які розташовані близько до лісосмуги. Взимку ці птахи збираються у великі зграї. Так їм легше пережити холод. Харчуються також разом. Щиголь - це співочий птах. 

«Червона калина на білому снігу»

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами 103 рік тому.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Ви за свободу гинули без скарги
Серед пожеж і руїн.
Вічна вам пам’ять, вічна вам слава
І наш доземний уклін.

"Тетяна всіх студентів знає І їх завжди оберігає!"

Тетяна -  покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім'я Таня

Щорічно Тетянин день в Україні святкують 25 січня, також у цей день прийнято святкувати день студента, адже Тетяна в свій час була покровителькою студентства.

День Тетяни : історія свята

За переказами, язичники піддавали юну римську християнку Тетяну страшним тортурам, але на ранок її рани гоїлися. Язичники били дівчину залізними палицями, кинули на арену до голодного лева, який не розірвав її, а покірно лизав ноги, намагалися спалити, але на тілі Тетяни не залишалося ніяких слідів тортур.

Після цього було ухвалено рішення вбити її з допомогою усікновення мечем. День смерті мучениці 25 січня став Тетяниним днем.

Мощі (десниця) святої Тетяни перебувають у Свято-Успенському Псково-Печерському монастирі.

Свята Тетяна – покровителька студентів і заступниця всіх дівчат на ім'я Таня. Вона допомагає в навчанні. У неї просять ясного розуму і доброї пам'яті.

25 січня - Тетянин день: традиції свята

У цей день прийнято ставити свічки у церкві за успіхи у навчанні. Дівчата в цей день майстрували невеликі волоті з ганчірок і пір'я.

"Соборна Україна - єдина Україна"

22 січня 2021 року в Україні відзначають одне з найважливіших державних свят, роль якого в історії країни важко переоцінити, – День Соборності України.

Офіційно святкувати День соборності в Україні почали лише у 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Щорічно в цей день відзначають важливу історичну подію, що відбулася в 1919 році – проголошення Акту злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Також цього дня згадують підписання Четвертого Універсалу Центральної Ради. Це сталося роком раніше – 22 січня 1918 року. Цим документом проголошувалася повна незалежність УНР.

Оскільки це свято пов’язане з процесом об’єднання українських земель, заходи, що проводяться 22 січня, покликані відобразити саме його. Мабуть, найбільш знаковий з таких, відбувся в 1990 році і отримав назву «Живий ланцюг». Тоді люди вишикувалися «ланцюгом» від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками участь у такій акції взяли до трьох мільйонів людей.

До Дня Соборності у Києві відбудеться традиційна акція «Живий ланцюг Соборності», у ході якої учасники об’єднають береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона. Такі ж акції та різні урочистості проходять у багатьох містах нашої країни.

День Соборності України – день, який символізує єдність земель України. Це одне з найважливіших свят нашої країни, яке підкреслює, що ми всі – це один народ і ніякі рубежі не зможуть нас розділити.

Вітаємо всіх українців з Днем Соборності!
Бажаємо зберігати силу духу, бадьорість і оптимізм. Нехай в кожній родині панує мир і спокій, любов і взаєморозуміння!

"Ми щохвилини були готові до смерті..."

«Аеропорт був буфером між двома світами»

В Україні сьогодні, 16 січня, відзначається День пам’яті захисників Донецького аеропорту. Всеукраїнський день пам’яті "кіборгів" було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили Донецький аеропорт. Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики. За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України. У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші. У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналу ДАП загинуло 58 кіборгів, тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони. Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких - посмертно.