Василь Симоненко (1935-1963) – поет, прозаїк, журналіст, борець за права людини. Вже у двадцять років він зумів серйозно заявити про себе у літературі та відбутися як письменник, привернути увагу своїм глибоко новаторським розумінням сутності людини, дійсності, творчості… А в неповних двадцять дев’ять років – трагічно пішов із життя. Василь Симоненко уже став для нас легендою. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, він увійшов в літературу, як поборник правди і добра.
У 1995 році Василю Симоненку було посмертно присуджено Державну премію України імені Тараса Шевченка за збірки поезій та прози «Лебеді материнства», «У твоєму імені живу», «Народ мій завжди буде». Твори Василя Симоненка дістали всенародне визнання. Його поезія розлилася піснею по українській землі.
З нагоди 85-річчя від дня народження Василя Андрійовича Симоненка в Філія - бібліотеки сімейного читання з 5.01. по 12.01.2025 року розгорнуто книжкову виставку «Найбільше люблю землю...Ненавиджу смерть». Експозиція презентує видання творів поета, збірки поезій різних років видання, окремі твори, літературні статті. Творчий і життєвий шлях письменника висвітлюють окремі видання унікальних спогадів, цікавих фактів про Василя Симоненка його колег і друзів, публікації, статті з періодичних видань.
